Шість полтавців отримали нагороди «За вірність народу України»

Будинок офіцерів війського селища Черкаське Дніпропетровської області. Тут троє полтавців не помпезно, у вузькому колі отримують нагороди.

/Руслан Рогов, депутат Полтавської обласної ради
За ваш подвиг, за вашу честь, за ваші досягнення, за те, що ви бороните нашу рідну неньку-Україну від проклятих москалів, від тих ворогів, які до нас лізуть./

Нагороди - це найменше, що може зробити область для того, аби віддячити своїм бійцям. Адже їх вклад важко переоцінити.

/Олег Рогов, учасник АТО
На лінії оборони усієї 92 бригади. Станція «Луганська», Трьохізбенка, місто Щастя. Основне місце дислокації - місто Щастя./

/Юрій Кучеренко, учасник АТО
Багато чого довелося пережити. І смерть товаришів, які тільки-но стояли з тобою і вже вони з пробитою головою. І поранених виносили, і захоплювали терористів в полон. Різне було./

А вдома на цих хлопців чекають сім'ї. Їм передають привіт та обіцяють скоро повернутися додому.

/Олександр Сидоренко, учасник АТО
Зараз угрупування пройде. І знову підемо. Перемога буде за нами без всякого сумніву. І ті, хто чекають нас, нехай не хворіють і ждуть./

А це - плац полку патрульної служби особливого призначення «Дніпро-1». Їм уже виповнилося 2 роки. Серед цих молодиків є і полтавці. Деяким з них на війні навіть легше.

/Максим Слукін, учасник АТО
Тут на багато більше проблем побутових. Там на багато легше. Є конкретна задача, конкретний противник і ти не думаєш про оплату комунальнох послуг, ні про лікарні./

Гордо згадують, де бували та чим займалися. Сергію Матвієнку найбільше запам'яталися останні бої за Донецький аеропорт у минулому році.

/Сергій Матвієнко, учасник АТО
Нас з 18 чоловік 14 було з Полтави і Полтавської області. Не було ні одного, хто сказав «ні». Свою задачу ми виконали повністю./

«За вірність народу України», мужність і героїзм цих трьох бійців нагородили нагрудним знаком.

/Руслан Рогов, депутат Полтавської обласної ради
Ви даєте нам змогу працювати, жити, бачити небо, кохати, прокидатися вранці і не чути пострілів. За це ми дякуємо вам./

Не міг не приїхати до «своїх» Володимир Жмуренко. За півроку у Полтаві скучив за своїми однодумцями.

/Володимир Жмуренко, учасник АТО
Таке враження, що повернувся в сім'ю, бо насправді цей колектив - це друзі, як рідні люди./

Уже скоро хлопці знову направляться в зону проведення бойових дій. Та тепер на їх формі виблискуватиме на одну медаль більше.

 

Стрічка новин