Коваль власного щастя: історія одного переселенця, який шукав і таки знайшов краще життя

Мрії збуваються. У когось, як сніг на голову падають, у когось – помалу, і в результаті тривалих пошуків і значних зусиль. Герой нашого наступного сюжету блукав Україною у пошуках себе та кращого життя. Таких, як він, ми делікатно звемо «людьми у складних життєвих обставинах». У Полтаві знайшов кохану жінку, бажану роботу та хоч винаймане, але житло. Олена Ляшенко – далі.

У колясці спить маленьке щастя, в холодку – талісман родини – кішка Бася. Сергій Щеглов дивом чи випадком зачепився у Полтаві після поневірянь країною.

/Сергій Щеглов
Харків, Суми, Донецьк, Житомир, Київ, Крим. Навіть у Крим їздив через Запоріжжя/

Зараз він – голова сім'ї, а ще пару років тому був людиною, як-то кажуть, у складних життєвих обставинах. Шукав нічліг, на «поїсти», каже, заробляв по людях.

/Сергій Щеглов
Красти сенсу немає, якщо ти хочеш почати життя із чистого аркушу, навіщо одразу так. Краще десь комусь допомогти, сніг комусь прибрати. Наскільки мені відомо, на ринок на будь-який, у будь-якому місті дуже важко влаштуватися, конкуренція велика/

Зараз у нього вимріяна робота. Каже, залізницю любить з дитинства, бо жив біля неї у Краснодоні, що на Донбасі. Там народився і виріс, поховав маму, мав складні стосунки із батьком – колишнім ув'язненим. Звідти у 22 роки помандрував у пошуках нового, кращого життя.

/- Немає такого, щоб неможливо було знайти. Слід прагнути до того, щоб щось віднайти.
- Іще дивлячись яку суму хочеш заробити.
- Якщо хочеш усе і одразу - такого немає/

Цього дня він вихідний, тож разом із дружиною ділить нехитрі домашні клопоти. Аліна хвалиться, як він чекав її із лікарні і прикрасив скромне винаймане житло.

/Аліна Щеглова
Майстер на всі руки. Може усе поремонтувати, зробити своїми руками, або поремонтувати телефон чи побутову техніку, зразу ж до Сергія можна звернутися/

Із батьком він зараз часто говорить по телефону, той живе десь у Росії. А ще – намагається сам бути добрим татом для маленької Віки.

/Хочется дати їй того, чого я колись у дитинстві не отримав. Ласку, доброту, побільше уваги.../

/Олена Ляшенко, журналіст
Ось в оцьому приміщенні Сергій Щеглов знайшов прихисток у грудні 2013 після блукання країною. Тут йому дали нічліг і можливість підзаробити, тут він жив деякий час. Провулок Шевченка, 5а – без перебільшення єдине місце в Полтаві, де люди у складних життєвих обставинах можуть передихнути і почати життя спочатку/

А хлопця часто згадують тутешні працівники, його весільне фото як взірець висить у їх кабінеті. Щоб ті, хто сюди потрапляє, не розкисали і знали: вихід є. Тут кажуть: далеко не всім вистачає цілеспрямованості, щоб стати на ноги.

/Олена Чикурова, адміністратор центру адаптації БО «Світло надії»
Якщо це можливо, я хочу подякувати Сергієві, його родині, дружині, він велика розумничка, він іще не розуміє, як він допомагає нашому центру і тим хлопцям, які потрапляють у складні життєві обставини. Ті хлопці, які думають, що потрапили на саме дно, Сергій приїздить і спілкується з ними/

Сам Сергій каже: радий тому, що має. Єдине, чого хотілося б більше за все, – власного житла.

Стрічка новин