Входять до когорти полтавських донорів – і співробітники КП «Полтаватеплоенерго»

Входять до когорти полтавських донорів і співробітники комунального підприємства «Полтаватеплоенерго». Серед його працівників – кілька десятків осіб, які регулярно упродовж багатьох років здають кров для потреб інших. Особливо цей рух пожвавився минулого року. Що змусило комунальників долучитися до донорства, знає Крістіна Брігіда.

Робочі будні Єлизавети Окружко – узгодження документації землеустрою, проведення перерахунків населенню, складання бухгалтерських звітів. Утім у своєму щільному графіку інженер виробничої служби знаходить час для ще однієї важливої справи. Вже понад 7 років вона займається донорством, і не час від часу, коли виникає потреба, а постійно. Вперше, розповідає, здавала кров для одного свого колеги, який потрапив до лікарні.

/Єлизавета Окружко, інженер виробничої служби ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»
Сумніви, можливо, і були, трохи страшно було, але зараз настільки медицина шагнула вперед, це все спеціалізовані такі заклади, уважний персонал, тому я вважаю, що це зовсім не страшно/

На рік Єлизавета відвідує станцію переливання крові раз у 3-4 місяці. Цього, каже, достатньо, щоб організм встиг відновитися.

/Єлизавета Окружко, інженер виробничої служби ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»
Дуже багато діточок хворих, як подивишся, бачиш тих мамочок, то серце кров'ю обливається, як вони шукають цю кров. Вона їм потрібна постійно: для хворих, для наших бійців/

Буремні події на Сході України підштовхнули не одного співробітника «Полтаватеплоенерго» до донорства. Лише за останній рік до цієї справи долучилося понад 10 осіб. Любов Серченко, яка працює на обласному комунальному підприємстві «Полтаватеплоенерго» оператором котельні, також, говорить, не змогла залишитися осторонь.

/Любов Серченко, оператор котельні ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»
За покликом серця ми зрозуміли, що, можливо, наша краплинка крові збереже життя якимсь пораненим бійцям, а я як жінка – там же наші чоловіки, наші діти, і треба допомагати, чим можемо. Ми не можемо воювати, але ми можемо тут допомагати/

Про потреби бійців на Сході працівники підприємства знають не лише від волонтерів та з екранів телевізорів. Майже двадцятеро їхніх колег або вже пройшли крізь жахіття неоголошеної війни, або ж і зараз знаходяться в зоні проведення АТО. Проте кров – не єдине, чим теплоенергетики допомагають нашим захисникам.

/Любов Серченко, оператор котельні ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»
Власне ми, працівники, всі мої співробітники, печемо пироги, печемо торти, передаємо традиційні полтавські галушки. Шиємо також багато – в зимовий період з собачої шерсті пояси шили/

А от колега пані Любові Валентин Динька вперше здавав кров для потреб інших людей тоді, коли служив у Збройних Силах України. У 94-ому отримав навіть посвідчення донора. Потяг до цієї благородної справи він успадкував від своїх батьків. Вони були Почесними донорами. До цього прагне і сам Валентин. Добре, говорить, що такі благодійні ініціативи знаходять розуміння і підтримку у керівництва підприємства.

/Валентин Динька, слюсар-ремонтник ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»
Підприємство підтримує, додаються додаткові дні до відпустки, вихідні також дають. Підприємство йде на поступки/

Відтак, на підприємстві мають надію, що до «донорського» руху долучатиметься і решта працівників «Полтаватеплоенерго», та сподіваються, що їх приклад надихне і інших свідомих полтавців до участі у цій благородної справі.

Стрічка новин