Полтавська телевізійна студія «Місто» започатковує цикл сюжетів про історію ОКП «Полтававодоканал»

Вже більше ста років полтавці безпребійно отримують для пиття і побутово-господарських потреб артезіанську воду. Як відбувався процес побудови міського водопроводу - дивіться далі.

Питання про будівництво у Полтаві сучасно технічного і економічно досконалого водопроводу не раз піднімалося громадськістю міста протягом 80-х-90-х років дев'ятнадцятого століття. Основні клопоти по проектуванню, фінансуванню і спорудженню комунікацій взяла на себе тодішня Полтавська міська дума, яку очолював Віктор Трегубов. Для побудови водопроводу у 1896 році була створена спеціальна комісія. Інженером, який відповідав за будівництво водопроводу був призначений Броніслав Рафальський. Вартість проекту складала близько 400 тисяч карбованців, в той час, коли річний бюджет Полтави був 270 тисяч. У серпні 1897 року міська дума вирішила, що водопровід має бути підприємством муніципальним, тобто власністю міста. А ще гласні (тодішні депутати) затвердили умови облігаційної позики для фінансування будівництва водопроводу.

/Олександр Єрмак, кандидат історичних наук

Було вирішено яким чином дістати гроші - випустити позику(облігації). І ці облігації могли купувати банки, кредитні спілки, приватні особи, підприємці, щоб зібрати ці гроші./

Це рішення у лютому 1898 році особисто затвердив імператор Микола ІІ. І вже наприкінці року пошуковці біля підніжжя Панянської гори знайшли артезіанський горизонт у зелених крейдяних пісках.

/Ліана Козмійчук, прес-секретар ОКП «Полтававодоканал»

В цей раз пошуковцям пощастило. На глибині майже 300 метрів знайшли артезіанський горизонт. Вода була напрочуд м'якою і смачною, що підтверджують відповідні аналізи./

Та перш, ніж приступати до спорудження водозабірної станції, необхідно було вирішити питання про забезпечення будівництва мільйоном високоякісної цегли. Для цього, говорить Олександр Єрмак, побудували завод.

/ Олександр Єрмак, кандидат історичних наук

Для того, щоб цю цеглу мати високої якості, і за невелику суму спеціалісти спорудили завод, зараз вулиця Сковороди. Під кінець там видно, що там кар'єр./

Будівельні, земляні роботи та прокладання водопровідної мережі вдалося завершити до настання холодів. І 22 листопада 1900 року відбулося урочисте відкриття Полтавського міського комунального водопроводу за участі гласних міської думи та громадськості. Полтавців з цією подієї вітав і письменник Володимир Короленко. На початку минулого століття все підприємтсво розміщувалося ось в цьому будинку. Нині ж тут - насосна станція та хімбак лабораторія. А ще - змінилися і масштаби подачі води.

12 тисяч метрів кубічних. Такий об'єм лише одного із п'яти резервуварів чистої води КП "Полтававодоканал". Раніше ж, 100 років тому, полтавцям вистачало лише 80 метрів кубічних.

Стрічка новин