У музеї Панаса Мирного відкрилася «в'язана» виставка «Ірландське мереживо»

Якщо вишивати, ткати килими, в'язати трикотажне полотно вже давно можуть і машини, то створювати в'язане мереживо до снаги тільки рукам майстра. Полтавка Світлана Бекренєва сорок років займається такою творчістю. Вона навіть відкрила школу художніх ремесел. А цього тижня у музеї Панаса Мирного розпочала роботу виставка виробів майстрині. Що таке «ірландське мереживо», чим воно відрізняється від звичайного в'язання, а також про маркетинг у творчій справі дивіться у матеріалі Інни Безуглої та Максима Мовсесяна.

Для Світлани Бекренєвої починалося усе ще в школі під час уроків трудового навчання, коли дітей вчать в'язати гачком і спицями. Але захоплення так і не минуло, а навпаки, змусило її спробувати різноманітні техніки: в'язала, розповідає жінка, навіть на машинці. Створювати ж такі сукні розпочалась років 5 тому. Це називається «Ірдландське мереживо». Світлана говорить: стиль вразив її неповторністю, адже зробити дві однакові роботи ніколи не можливо. Нині майстриня працює на межі технік.

/Світлана Бекренєва, автор виставки «Ірландське мереживо»

У деяких роботах використано вишивка сутажним шнурком, самоцвітне каміння, плетіння з бісером. Є техніка «crazy wool», тобто, наосновування ниток, їх зшивання і таким чином створюється полотно/

Серед її робіт переважає одяг, як і на виставці, що відкрилася у музеї Панаса Мирного. Ці вироби, розповідає Світлана Бекренєва, демонстрували під час конкурсів краси. Але більшість своїх робіт мисткиня створює на замовлення для продажу.

/Світлана Бекренєва, автор виставки «Ірландське мереживо»

Як і в будь-якому бізнесі, необхідна не тільки творчість, а й доля бізнесу і маркетингу має бути. Був такий момент, коли шкода було віддавати. Зараз вже ні. Тому що, коли я завершую роботу, я спустошуюсь, а потім наповнююсь знову/

Полтавка Світлана Бекренєва, за її словами, вже встигла одягнути в ірландське мереживо жінок з Росії, Ізраїлю та Європи.

Стрічка новин