Нещодавно завершився судовий процес, у якому газета «Коло» доводила достовірність фактів, оприлюднених на її шпальтах

Позов до суду подали родичі Лялі Убийвовк, які вважали, що відомості про дівчину, викладені в газеті, є спотвореними та такими, що принижують її честь та гідність.

Час від часу журналісти газети «Коло» пишуть матеріали, які можна віднести до категорії проблемних. Особливо, коли вони – на історичну тематику. У листопаді 2004 року газета «Коло» надрукувала статтю під назвою «Партизанку Лялю поважали не тільки однодумці, а й німці».

/Леся Костенко, юрист-консульт редакції газети «Коло»

Журналісти зібрали маловідомий матеріал, який стосувався діяльності організації «Нескорена полтавчанка» і ролі Лялі Убийвовк в ній. Матеріал не міг бути однозначно і позитивно сприйнятий жителями нашого міста/

У статті мова йшла про те, що насправді керували організацією Сергій Сапіго та Сергій Ільїнський. А після провалу Лялю тримали у одиночній камері, дозволили мати ковдру та парфуми і навіть звали її «фрейлін». Втім, її розстріляли разом з п'ятьма іншими членами організації. Ці факти викликали невдоволення багатьох читачів газети, а далека родичка Лялі подала позов до суду, щоправда – через рік після публікації. Судовий процес тривав довго: за півтора року відбулося 15 судових засідань, говорить юрист редакції «Кола» Леся Костенко. Вивчали багато архівних матеріалів, навіть з архівів СБУ. Після розгляду усіх документів суд вирішив позов не задовольняти.

/Леся Костенко, юрист-консульт редакції газети «Коло»

Суддя дійшла висновку, що усі факти зі статті відповідають дійсності, не спотворені. Було вирішено позов не задовольняти/

При винесенні рішення, говорить Леся Костенко, суддя посилалася не тільки на українське законодавство, а й на європейську конвенцію з прав людини у питаннях свободи слова та свободи думки. Таким чином, газета «Коло» виконала не тільки свою інформаційну функцію, а й змогла довести правоту у суді.

Стрічка новин